Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року Справа № 7/86-1298

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Круглікова К.С.,

Мамонтової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Автотехсервіс" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско" про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами у справі № 7/86-1298 господарського суду Тернопільської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско" до Акціонерного товариства закритого типу "Автотехсервіс", Виконавчого комітету Тернопільської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації", про визнання права власності,

за участю представників:

Позивача: Петрова Л.Ю., дов. б/н від 18.06.2013 року,

Відповідача 1: Авдєєнко В.В., дов. № 223 від 25.08.2010 року,

Відповідача 2: не з'явився,

Третьої особи: не з'явився.

В с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аско" (далі - ТОВ "Аско", Позивач, Заявник) звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Автотехсервіс" (далі - ПАТ "Автотехсервіс", Відповідач 1), треті особи: Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації" (далі - МБТІ, Третя особа), з урахуванням уточнень до позовних вимог, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно - будівлю автозаправочної станції, літ. "А", загальною площею 39,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 40, та про зобов'язання скасувати його реєстрацію за Відповідачем 1, а також про визнання права власності на спірне майно та про зобов'язання здійснити його реєстрацію за Позивачем.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 25.01.2012 року, Виконавчий комітет Тернопільської міської ради було виключено з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, та залучено до участі у справі у якості іншого відповідача (далі - Виконком Тернопільської міськради, Відповідач 2).

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 09.04.2012 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 року, у позові ТОВ "Аско" було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.11.2012 року, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 року було залишено без змін.

У серпні 2013 року, ТОВ "Аско" звернулось до господарського суду Тернопільської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Тернопільської області від 09.04.2012 року за нововиявленими обставинами, за результатами розгляду якої ухвалою господарського суду Тернопільської області від 15.10.2013 року у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами, відмовлено.

За наслідками апеляційного перегляду постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 року ухвалу господарського суду Тернопільської області від 15.10.2013 року було скасовано, а заяву ТОВ "Аско" про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами задоволено: рішення господарського суду Тернопільської області від 09.04.2012 року скасовано і прийнято нове рішення про визнання права власності на будівлю автозаправочної станції, літ. "А", загальною площею 39,8 кв.м. по вул. Микулинецькій, 40, у м. Тернополі за ТОВ "Аско".

У поданій касаційній скарзі, ПАТ "Автотехсервіс", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і, зокрема, ст.ст. 15, 16, 29, 321, 328, 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 року в повному обсязі та залишити без змін ухвалу місцевого господарського суду від 15.10.2013 року.

У відзиві на касаційну скаргу та доповненнях до неї, ТОВ "Аско", посилаючись на безпідставність доводів та вимог ПАТ "Автотехсервіс", викладених у його скарзі, просить залишити таку без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача 1, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як зазначалось вище, у серпні 2013 року ТОВ "Аско" звернулось до господарського суду Тернопільської області із заявою про перегляд рішення цього ж господарського суду від 09.04.2012 року за нововиявленими обставинами.

Згідно доводів Заявника, нововиявленими обставинами в даному випадку являються обставини, які були встановлені постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 року у іншій господарській справі - № 6/7/921/39/13, про те, що договір про спільну діяльність від 01.09.1998 року, на який посилався господарський суд у своєму судовому рішенні у справі № 7/86-1298, був іншого змісту, ніж той, який був предметом дослідження у цій справі. Зокрема, в останньому, за переконанням Заявника, був відсутнім пункт 4.5. вказаного договору, яким передбачався перехід права власності на новостворене майно від Позивача до Відповідача; крім того, матеріали справи не містять даних про те, що договір про спільну діяльність від 01.09.1998 року в зазначеній редакції виконувався його учасниками.

Суд першої інстанції, з урахуванням представлених матеріалів, посилаючись на те, що доводи Заявника про наявність різних примірників договору про спільну діяльність від 01.09.1998 року у матеріалах господарських справ № 7/86-1298 і № 6/7/921/39/13 не знайшли свого належного документального підтвердження, як під час розгляду цих справ, так і не були доведені належним чином Заявником під час перегляду судового рішення у даній справі, та не містять усіх істотних таких ознак, які характеризують такі обставин у розумінні ст. 112 ГПК України і, зокрема, про існування таких обставин на момент розгляду справи № 7/86-1298 та необізнаність Заявника про їх існування, у зв'язку з чим, відмовив у задоволенні такої заяви.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, за наслідками апеляційного перегляду, дійшов висновку про те, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 року у справі №6/7/921/39/13 був встановлений факт про укладення між ТОВ "Аско" і АТЗТ "Автотехсервіс" договору про спільну діяльність від 01.09.1998 року без наявності у ньому умови щодо переходу права власності на спірне майно до Відповідача, тобто п. 4.5. цього договору, яке має істотне значення для вирішення даної справи, яке є нововиявленою обставиною у розумінні ст. 112 ГПК України, оскільки спростовує факт укладення між сторонами договору про спільну діяльність в редакції, умови якої і стали підставою для висновку в рішенні місцевого господарського суду від 09.04.2012 року про відмову в задоволенні позовних вимог Позивача про визнання за ним права власності на спірне майно, існував на час прийняття такого оскаржуваного рішення та не був відомий останньому і, на думку суду цієї інстанції, є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Аско" та рішення цього ж суду від 09.04.2012 року у даній справі, за нововиявленими обставинами, та задоволення вимог ТОВ "Аско" про визнання за ним права власності на спірне майно - будівлю автозаправочної станції, літ. "А", загальною площею 39,8 кв.м., по вул. Микулинецькій, 40, у м. Тернополі.

При цьому, апеляційним господарським судом під час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, було також враховано і те, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2014 року у справі № 1915/12009/2012, визнано нечинним свідоцтво про право власності на будівлю АЗС від 31.01.2003 року, видане на підставі рішення Виконкому Тернопільської міськради № 976 від 13.06.2012 року.

Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна, оскільки такі не відповідають в повній мірі обставинам справи та були зроблені з порушенням норм процесуального права, з огляду на таке.

Згідно приписів ч. 1 ст. 11110 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального права.

Крім того, відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

При цьому, необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи, а також те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, тобто виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.

У зв'язку з цим, не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору по суті не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

В даному випадку, як зазначалося вище, звертаючись до господарського суду із заявою про перегляд рішення господарського суду Тернопільської області від 09.04.2012 року за нововиявленими обставинами, Заявник, з доводами якого погодився і апеляційний господарський суд, вказував на те, що договір про спільну діяльність від 01.09.1998 року, на який посилався господарський суд у своєму судовому рішенні у даній справі, в дійсності був іншого змісту - без наявності в ньому п. 4.5., яким передбачався перехід права власності на новостворене майно від Позивача до Відповідача, що було встановлено постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 року у іншій справі - № 6/7/921/39/13. Крім того, за твердженням Заявника, матеріали справи не містять даних і про те, що вказаний договір від 01.09.1998 року саме в такій редакції в дійсності виконувався його учасниками.

Разом з тим, як було правильно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, під час розгляду справи №6/7/921/39/13 за позовом ТОВ "Аско" до ПАТ "Автотехсервіс" про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 01.09.1998 року, на яку посилався Заявник у своїй заяві, Львівським апеляційним господарським судом були тільки витребувані у сторін оригінали усіх примірників вказаного договору, однак, як зазначалось в самому судовому рішенні у вказаній справі, крім наданого Позивачем суду для огляду оригіналу такого договору в редакції, ідентичній договору, який оспорювався, іншого оригіналу суду надано не було, а тому інші примірники договору від 01.09.1998 року в межах згаданої господарської справи № 6/7/921/39/13 господарським судом не досліджувались і не розглядались, тоді як усі примірники вказаної угоди містяться в матеріалах даної справи і вже були предметом їх дослідження, а ці обставини - відомими Заявнику під час її розгляду та вирішення.

Тобто, вказані Заявником у його заяві обставини не впливають на оцінку вже досліджених доказів по справі та не спростовують фактів, які були встановлені судами під час попереднього розгляду даної справи, а тому, визнавши такі в якості нововиявленої обставини, суд апеляційної інстанції фактично вдався до нової переоцінки доказів у справі.

У зв'язку з цим, наведені Заявником обставини не можна вважати нововиявленими, у розумінні ст. 112 ГПК України, а тому такі, в даному випадку, не можуть бути підставою для перегляду прийнятого у даній справі господарським суду Тернопільської області судового рішення від 09.04.2012 року. З огляду на таке, місцевим господарським судом було обґрунтовано відмовлено Заявнику у задоволенні його заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

При цьому, колегія суддів звертає увагу і на те, що під час апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду від 15.10.2013 року про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Аско" про перегляд рішення господарського суду Тернопільської області від 09.04.2012 року за нововиявленими обставинами, Заявником були подані до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення по справі, у яких, зокрема, повідомлялось про прийняття Львівським апеляційним адміністративним судом постанови від 07.02.2014 року у справі № 1915/12009/2012, про визнання нечинним свідоцтва від 31.01.2003 року про право власності на будівлю автозаправочної станції, літ. "А", загальною площею 39,8 кв.м. по вул. Микулинецькій, 40, у м. Тернополі, та про скасування рішення Виконкому Тернопільської міськради від 13.06.2012 року № 976 "Про внесення змін в п. 2 рішення Виконкому Тернопільської міськради від 29.01.2003 року № 88 "Про оформлення права власності на приміщення, будівлі і споруди", які були прийняті та враховані цією інстанцією, в якості додаткових підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення заяви ТОВ "Аско" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Проте, і вказану обставину, яка не була предметом її дослідження в суді першої інстанції та прийнята судом апеляційної інстанції в якості нововиявленої, не можна вважати такою, в розумінні ст. 112 ГПК України, через відсутність у ній для цього необхідних ознак, передбачених вказаною нормою Закону.

Зокрема, як зазначалося вище, вказану постанову суду було прийнято 07.02.2014 року, тоді як ухвалу про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами судом першої інстанції було прийнято ще 15.10.2013 року.

Крім того, суд апеляційної інстанції в порушення ст.ст. 38, 43, 112 ГПК України не звернув належної уваги на те, що в додаткових поясненнях, наданих до суду, і самим Заявником не вказувалось про те, що факти, встановлені Львівським апеляційним адміністративним судом при прийнятті постанови від 07.02.2014 року, відносяться до нововиявлених обставин, а тільки повідомлялось про сам факт прийняття адміністративним судом вказаної постанови.

Також, визнавши фактично обставини, встановлені постановою адміністративного суду від 07.02.2014 року, нововиявленими, суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки як предмету, так і підставам позову у цій справі, та яким чином вони впливають на правильне вирішення заяви ТОВ "Аско" і спір по суті у даній справі.

За таких обставин, постанову суду апеляційної інстанції, якою було скасовано ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду, не можна визнати такою, що прийнята з дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим, така підлягає скасуванню.

Водночас, оскільки судом першої інстанції було правильно встановлено те, що обставини, на які посилався Заявник, не можуть вважатись нововиявленими, у розумінні ст. 112 ГПК України, та обґрунтовано зроблено висновки про відмову в задоволенні такої заяви, ухвалу господарського суду Тернопільської області від 15.10.2013 року, слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 11111, 114 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Автотехсервіс" задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 року скасувати повністю, а ухвалу господарського суду Тернопільської області від 15.10.2013 року у справі № 7/86-1298 залишити без змін.

Головуючий суддя Малетич М.М.

Судді Круглікова К.С.

Мамонтова О.М.